24.05.2008р. Початок…

Почалось все холодним суботнім ранком, 24 травня, коли всі учасники PANDEMONIUM  зібрались на вокзалі  і сіли в поїзд, який прямував до Львова. Дорога була недовгою, поки ми усвідомили, що вирушили в дорогу, то поїзд вже прибув в Львів. В Львові, закупившись провіантом та пивом , в 13,30 ми сіли в поїзд, який і мав довести нас на першу нашу кінцеву станцію, тобто в Херсон. Отут то нас і догнала думка, шо нас чекає довга дорога, і почався процес підняття настрою J особливо після знищення більшої частини провіанту. По дорозі нам трапився мужичок, який добряче шурупає в доміно, почав нам розказувати всі хитрості і бонуси цієї гри, але з часом він в’їхав, шо нам його грамота нафіг не треба, бо з того доміно ми почали будувати таку конструкцію, шо Колізей ховається :)

Ввечері вагон через нас мабуть не дуже виспався :)

25.05.2008р. Херсон.

10.20 ранку – перші кроки PANDEMONIUMу на Херсонській вокзальній землі. Зустріч з організатором Ромою Чернояром (бас-гітарист КУРГАН) і його дівчиною. Скінувши всі речі на одну купу, ми нарешті усвідомили до кінця, скільки багажу за собою сунем ;)

З вокзалу ми всі разом попрямували на місце події, в клуб «ДКС». Незважаючи на зовнішній вигляд (непримітна стара будівля з обдертими стінами) внутрішня атмосфера клубу нам сподобалась зразу. Не велике, але і не мале приміщення, оформлене зі смаком, напівкругла сцена з достатньо пристойним як для клубу апаратом, бар, в загальному це справляло добре враження. Отже ми прибули в клуб, 10-15 хв. сіли відпочити, і зробили саундчек. Після саундчеку нас чекало поселення в готелі, який знаходився зразу біля клубу (ще один респект організаторам Ромі і Дімі). NB! Рівень організації був на достатньо високому рівні, за час перебування в Херсоні в нас не виникло жодних претензій до організаторів, сенкс їм за це!

 і пам’ятниками, незвичними для жителів західного регіону ;-)

А ше нам трапився по дорозі один дядько, який нам так залабав на кселофоні коломийки, шо ми були в захваті J Ще прийшлось потратити час на похід в муз.магазин, бо драмер групи не встиг дома запастись хоча б одною парою нормальних палочок, з того всього купив аж дві J Після екскурсії ми вирішили спробувати Херсонської піци, адже думка про їду нас не покидала з самого ранку. Зайшли в першу-ліпшу піцерію (власники піцерій, тут може бути ваша реклама!), поїли та попрямували назад в готель, де вирішили відпочити з годинку-дві перед концертом. З балкону готелю нам відкривалась прекрасна панорама на Херсон, всередині було спокійно та затишно

Відпочивши і зробивши перші приготування до концерту, близько 17год вирушили в клуб, біля якого вже почала збиратись різношерста публіка в різних цікавих прикидах. Концерт почався практично без затримок, і в 17 з лишнім годині на сцену вийшла  дівчинка-ведуча і об’явила першу групу, херсонський DEMONIUM. Незважаючи на не особливо вражаючий вигляд на сцені та відсутність іміджу як такого, група грала достатньо якісно та технічно, виконуючи Жирний Black-Death (так вони зазначають, хоча відхилення від даної назви стилю суттєві) з вокалом а-ля Gorefest. Закінчивши свій півгодинний сет, хлопці передали естафету наступній групі, також з Херсону INFIRMARY. Ці троє хлопців виконували швидкий та м’ясистий Brutal-Grind. Запамятався інструмент гітариста, бас перероблений в гітару та з заблокованими першими двома ладами. Наступна група - ENTRAILS PUTREFUCTION. Також представники Херсонської метал-сцени, також припіднесли публіці низькочастотний жирний Brutal. Хлопці виглядали відносно в роках, тому я не здивувався, коли почув від одної місцевої дівчини, що вони-найстарші представники Херсонського Brutal Death. Наступними були PANDEMONIUM, тобто ми. Можу сказати, що на сцені звук був відносно непоганий, публіка першу і половину другої пісні дивилась, ознайомлювалась, а потім почали відриватись та слемитись. Публіка була нечисленна, але з дуже потужною енергетикою, віддачею і настроєм, що сприяло кайфу під час сету самого PANDEMONIUMу. Відігравши програму з 7 своїх пісень, закінчили свій перфоменс кавером на Amon Amath - The Pursuit of the Vikings (див. фото галерею на сайті). Група покидає сцену і звільняє її для наступної і останньої в цей вечір групи – донецької Brutal-Death формації Datura. Порадувала ця група швидким, якісним та безкомпромісним мясом. Чітко, без лишнього позерства, професійно. ("Великий зачот" тим проектантам, які проектували гримерку, де базувався PANDEMONIUM, за вдало розміщену трубу, яка три рази провірила міць голови Міхалича і раз Андре (правда голови самі находили ту трубу-підставу) J J ) Отже, завершивши свій сет, Datura покидає сцену і ведуча оголошує концерт закритим. Частина публіки потроху прямує до виходу, частина залишається щоб сфотографуватись і потуситись з учасниками.

 Після фотосесії ми ще сидимо в гримерці, переводимо подих, потім поспілкувавшись з учасниками Datura та обмінявшись CD, потроху збираємся в готель. Один з організаторів нас провів до цілодобового магазину, де ми затарились пивом та іншим провіантом, після чого попрямували в готель, де організували собі невелике afterparty, після якого дружньо повалились на ліжка і зразу позасинали...

26.05.2008р. Херсон.

 

Прибуваєм зранку в столицю. Там добряче снідаєм та чекаєм на електричку, яка має довезти нас до другого концертного місця – в місто Шостка, (Сумська обл). Близько 10 години ранку сідаєм на електричку, та через 4год прибуваєм в Шостку. Добравшись до концертного залу, зустрічаємся з Костьою (МОНОЛІТ). Ознайомившись з апаратом такого собі рівня, вирішуєм зробити саунчек пізніше, після того як поїмо, так як про їду ми думали активно і дружньо. Знову сфотографувавшись з Леніним (мабуть якийсь відомий персонаж ;-)), нас ведуть в приватну хату радянського зразка, де ми підкріпляємось їдою, частково приготованою організаторами, а частково купленою по дорозі, відпочиваєм годинку-другу з пивом біля телевізора (попавши під вплив шизи і суцільного гону, ледве вийшли з того стану J)і вирушаєм в концертний зал. В залі (величезному, з кріслами) вже сидять відвідувачі і чекають початку. Ми оперативно проводимо саундчек, під час якого публіка вже починає нас активно підтримувати, але на все свій час ;) Вихід ведучого на сцену і сейшн вважається відкритим. Перші дві групи не вразили нічим, такий собі рок місцевого розливу, але і це добре, принаймні не шансон чи репняк J  Третіми виходять на сцену група з Олександрії MAGAVIRA, з якими ми пересіклись ще в Херсоні. Стиль групи-Avantgarde Ethno Doom Metal, як написано в афіші. На наш погляд, Ethno в музиці даної групи так і не знайшли, хоча Doom-у було хоч відбавляй. Виконували свої пісні хлопці досить технічно та якісно, флейта додавала деякого колориту та оригінальності, але публіка так їх і не сприйняла.... Чи то повільний темп та відсутність відриву, чи ще щось, але всі просто сиділи та дивились, в паузах між піснями навіть лінувались поаплодувати…Сцену займає МОНОЛІТ. Дана група користується популярністю серед місцевих метал-фенів, тому під сценою зразу з’явилась купка бажаючих послемитись. Виконує група достатньо якісний Heavy Metal, публіка ніби ожила. А тим часом PANDEMONIUM в гримерці вже готується до виходу на сцену. І тут за 5хв до виходу стається ЧП: як виявилось, Міхаличу мало було труби в гримерці в Херсоні і він "вирішує" спробувати на "мощь" дверний пройом ;) Як результат, розбита голова і "мутний" погляд…Та на фарт, в той момент з нами була одна місцева дівчина, яка за фахом медсестра, вона швидко та безболісно зупиняє кров, дезинфікує рану, приводить вокаліста/гітараста в адекватний стан (вона ще й дотепер звонить і переживає за наше здоров’я, молодець і окрема їй подяка і респект від групи). Отже, МОНОЛІТ дограє останні акорди, і на сцену виходить група PANDEMONIUM. На початку виступу публіка виглядала трохи ошелешено (і не дивно, PANDEMONIUM потім назвали самою агресивною групою вечора), але на другій-третій пісні вже починають все розуміти, і тоді почався відрив. Виконавши ту саму програму, що і в Херсоні (7 пісень своїх+кавер), змотуючи шнури, паралельно роздаєм автографи прямо на сцені. Барабанщик Andre навіть умудрився розписатись в чиємусь воєнному білеті чи шось в тому роді, а всі інші учасники залишили слід в блокноті якоїсь вагітної дівчини, яка якимось чудом забралась на сцену (Трушний в неї має народитись кіндер J ). Зібравшись і вийшовши на вулицю, спілкуємся з однією місцевою баришнею, яка дуже любить українську мову і якій ми дуже сподобались (вроді J). Їдем на ту саму хату, де були і вдень. Вован, не витримавши гіркої долі ;), так заснув, шо аж не повечеряв J Перекусивши та поспілкувавшись з групкою місцевих металхедів, близько 5год ранку вирушаєм знов до столиці рідної неньки України. По дорозі до Києва "признаків життя" майже ніхто з PANDEMONIUMу не подавав ;) Пересадка на поїзд в Франківськ. Зібравши всю нашу енергію, яка ше залишилась, і трохі покіпішувавши в поїзді та поспілкувавшись з двома представницями жіночої раси в Тернополі (до речі, навіть відлили їм золоті запаси херсонського вина, яке вже трохі було з бульками J), ми потухли і…..29 травня, 6год  ранку,  PANDEMONIUM вдома!!! Всі живі, здорові (навіть голова Міхалича), з повними головами і фотіками різних вражень і емоцій!